Антигормональна терапія при раку грудей - просте лікування?
Антигормональна терапія при раку грудей - просте лікування?

За даними Національного канцер-реєстру, в Україні близько 16 тисяч жінок щорічно хворіють на рак молочної залози. Лікування цього захворювання, як правило, тривале і комплексне, воно включає хірургію, хіміотерапію, радіотерапію, таргетну терапію.

При гормонозалежних варіантах застосовується антигормональна терапія. Велике значення має реабілітація після хірургічного лікування.

Всі етапи повинні проходити під суворим контролем клінічного онколога - сьогодні це світовий стандарт. Саме клінічний онколог “веде” пацієнток, аналізує результати досліджень і робить подальші необхідні призначення. І головне, що повинна знати кожна пацієнтка, - контроль клінічного онколога необхідний протягом всього, часто багаторічного, клінічного перебігу. Чому?

Здавалося б, позаду хірургічне втручання, закінчена хіміотерапія і пройдений останній сеанс променевої терапії - можна зітхнути вільніше і рідше наносити візити до лікарів. Але це не так.

У разі гормонозалежної пухлини жінка повинна пройти обов'язковий етап антигормонального лікування. Для переважної більшості пацієнток тривалість такої терапії - 5 років. Протягом цього часу жінки приймають такі препарати, як Тамоксифен або Фарестон, або інгібітори ароматази. Призначення тих чи інших ліків залежить від цілого ряду чинників, в тому числі і від віку пацієнтки. Лікування, на перший погляд, зовсім нескладне - прийом таблеток. Однак контроль стану на тлі такого лікування повинен бути регулярним, так як препарати мають небезпечні побічні явища.

При прийомі Тамоксифену, окрім неприємних “припливів” і нападів серцебиття, зростає ризик розвитку раку ендометрію. Тому необхідний регулярний огляд гінеколога з виконанням трансвагінального УЗД. Інгібітори ароматази переносяться легше, але їх система-мішень - скелет: зменшується щільність кісткової тканини, можуть виникнути суглобові болі. Щоб не пропустити прогрес хвороби з ураженням кісток, пацієнтка повинна регулярно відвідувати свого онколога, який, при необхідності, вчасно призначить ізотопне сканування, визначення рівня онкомаркерів і т. д. Призначення досліджень залежить від конкретної ситуації для кожної пацієнтки - саме в цьому сенс індивідуального підходу.

Що стосується загальних рекомендацій при антигормональній терапії (протягом всього терміну - п'яти років), кожна пацієнтка повинна знати про прийняті на сьогодні в світі стандарти:

- 1 раз в 3 місяці - візит до онколога;

- 1 раз в 6 місяців - УЗД молочних залоз, грудної стінки, області післяопераційного рубця;

- 1 раз на рік - мамографія або МРТ молочних залоз;

- 1 раз в 6 - 12 місяців (в залежності від того, який саме препарат призначений) - огляд гінеколога з виконанням трансвагінального УЗД.

Ці рекомендації необхідно виконувати для контролю захворювання і попередження небажаних побічних явищ.

 

Андрій Саулов, MD.

Клінічний онколог. Oнкогематолог. Хіміотерапевт. Клініка LISOD

 

 

 

 

 

 


 

 
comments powered by HyperComments
Читайте також

Полезные выводы. Фейк-маркеры. Как избежать ловушек? 2018-04-26 09:35

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

А мы продолжаем цикл статей от врача-психотерапевта Елены Шевчук о ''фейковых'' открытиях и манипуляциях. Очень актуальная информация о том, как отличить фейк-новости об исследованиях от правды Відкрити повністю

Об исследованиях в медицине, фейковых «открытиях» и манипуляциях (Часть 3) 2018-04-07 09:38

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

Драгоценности короны или что такое уровень доказательности? В медицине есть понятие «уровни доказательности». Это уровни объективности информации, полученной в исследовании (= качество и цена «бусинок» в ювелирном изделии). Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Об исследованиях в медицине (Часть 2. Продолжение) 2018-03-26 09:09

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

На этот раз поговорим о видах исследований. В медицине их насчитывается более 30. И у каждого вида свои правила проведения, цели, методы и вклад в практику. Відкрити повністю

Аутофагия. Клеточные механизмы и их возможности для лечения онкозаболеваний 2018-03-21 14:59

Инна Лавренюк - диетолог, руководитель Немецкого Диетологического лечебно-консультационного Центра

Аутофагия — это сложнейший биохимический процесс, который ежедневно заботится о „вывозе внутриклеточного мусора“. Как показали исследования, аутофагия (вернее, её нарушения), отвечает за возникновение таких болезней, как диабет 2-го типа, болезнь альцгеймера (сенильная деменция), рак ... Відкрити повністю