Чи варто розповідати про свій онкологічний діагноз?
Чи варто розповідати про свій онкологічний діагноз?

Кожен день я зустрічаюсь з пацієнтами, які тільки розпочинають своє лікування. Ми знайомимося, говоримо на різні важливі для них теми. І, звісно, щодо того, чи варто розповідати про свій онкологічний діагноз, якщо варто – кому, якщо є кому – що говорити, а що ні.

На перший погляд, питання не складне. Чому ж не говорити?  Гурту і рак не страшний.

Але не все так просто.

І не треба поспішати з відповіддю...

Звичайно, ми завжди радимо, щоб людина, яка зіштовхнулась з онкологічним діагнозом, не залишалась з ним сам на сам. Дуже добре, коли про це знають рідні й близькі, добре знайомі люди, які нададуть підтримку, пораду, фінансову допомогу та просто будуть поряд. Разом з тим, треба бути готовими і до того, що знайдеться чимало людей, які даватимуть різні непрохані вказівки, під час зовсім безглузді. Будуть ті, хто говоритиме банальні і заїжджені фрази, на кшталт, «тримайся», «все буде добре», або ж мовчки ліпитиме під твоїми постами у фейсбуці смайлики, що плачуть, ніби ти вже помер.

Проте це не страшно. Адже часом саме таким дурнуватим чином люди виражають своє емпатичне ставлення до новини стосовно того, що хтось захворів на рак. Виражають свої почуття, як вміють, бо інакше не можуть.

Страшно тоді, коли друзі, колеги, або знайомі починають питати: «Ти зрозуміла, за що тобі ця хвороба послана?», «Ти збагнула, за які гріхи тобі такі випробування?». Страшно, коли йдеш по вулиці і бачиш, що добра знайома, запримітивши тебе, перебігає на інший бік вулиці - просто, щоб уникнути спілкування з тобою.  Чи то пак, найліпша подруга перестає дзвонити. Та не тому, що не знає, про що з тобою говорити, а тому, що їй страшно і після розмови з тобою вона погано себе почуває.

Ось від цього дуже страшно!

Страшніше, навіть, ніж перед першою хіміотерапією.

Бо тебе викреслили. А ти жива. Хоча і дуже-дуже поранена. Фізично та психологічно.

На жаль, буває й таке, що керівництво взнає про твою онкологію, та починає натякати, що ти – небажаний працівник, і було б добре, якби ти скоренько звільнилась… за власним бажанням.

Трапляється, що людина, побачивши тебе, кидається тобі на шию, причитає та ридає ридма. Ти обіймаєш її, гладиш, заспокоюєш, говориш те, що сама хотіла б почути, наголошуєш, що ти жива, що не варто плакати, що лікування під контролем і ти все побореш - і людина йде радісна та спокійна за тебе. А ти стоїш…, відчуваєш, що сил після цього вуличного сеансу психотерапії не залишилось, і якщо ти зустрінеш іще одного друзяку-плакальника, то тобі допоможе тільки швидка.

А ще, знаю випадки, коли твоя мама сама була колись онкохворою, а тепер страждає від сердечних хвороб. Ти розумієш, що новина про твій рак просто вб’є її. Ти не кажеш, вигадуєш різні пояснення своїх відсутностей та поганого вигляду, як то: довгі відрядження, чи то застарілі хронічні хвороби, які негайно потребують лікування. А потім одягаєш перуку, яка дуже схожа на твоє волосся, сподіваючись, що мамин зір не відрізнить штучне волосся від твого.

А твоя дитина? Ми з тобою під час наших розмов вивіряємо кожне слово: як, що і коли казати дитині, щоб вона не злякалась.

Отже! Після цих всіх прикладів...

Чи варто розповідати про свій онкологічний діагноз громаді?

Кому, коли, скільки розповідати про свій діагноз – кожен вирішує сам.  Чи це буде вузьке коло на обмежену кількість осіб, чи багатомільйонне, чи відразу після отримання діагнозу, чи через деякий час, чи це буде інформація в повному обсязі з усіма нюансами, або тільки одне слово «рак» – це тільки твоя справа. Тільки ти розумієш той стан і час, коли будеш готова. Адже хтось готовий одразу розповісти, комусь потрібен час, а дехто буде тримати хворобу в таємниці. І це його власна справа.

Але знаєш, що?

Я хочу, щоб ти запам’ятала наступне! Будь ласка! Незалежно від кількості тих, хто неадекватно або неочікувано для тебе зреагує на звістку про твій діагноз, завжди знайдуться ті, хто підставить плече, подасть руку, огорне підтримкою та турботою, скаже добре слово і пройде з тобою весь шлях.

Головне – шукай цих людей. Ти їх обов’язково знайдеш! Це будуть і добре знайомі тобі люди, і ті, яких ти ще не знаєш, але які згодом стануть твоїми найкращими друзями і самими близькими. От побачиш!

 

Автор: Iя Слабінська, практичний психолог, член ІPOS і УАКПТ, психолог клініки ізраїльської онкології "LISOD"

 
comments powered by HyperComments
Читайте також

Об исследованиях в медицине, фейковых «открытиях» и манипуляциях (Часть 3) 2018-04-07 09:38

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

Драгоценности короны или что такое уровень доказательности? В медицине есть понятие «уровни доказательности». Это уровни объективности информации, полученной в исследовании (= качество и цена «бусинок» в ювелирном изделии). Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Об исследованиях в медицине (Часть 2. Продолжение) 2018-03-26 09:09

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

На этот раз поговорим о видах исследований. В медицине их насчитывается более 30. И у каждого вида свои правила проведения, цели, методы и вклад в практику. Відкрити повністю

Аутофагия. Клеточные механизмы и их возможности для лечения онкозаболеваний 2018-03-21 14:59

Инна Лавренюк - диетолог, руководитель Немецкого Диетологического лечебно-консультационного Центра

Аутофагия — это сложнейший биохимический процесс, который ежедневно заботится о „вывозе внутриклеточного мусора“. Как показали исследования, аутофагия (вернее, её нарушения), отвечает за возникновение таких болезней, как диабет 2-го типа, болезнь альцгеймера (сенильная деменция), рак ... Відкрити повністю

Гены BRCA и риски, связанные с их мутациями 2018-03-20 08:21

Іщук Юлія, MD Лікар радіолог, Медичний експерт компанії OncoDNA, Бельгія

Каждая клетка нашего тела содержит гены. Именно разного рода изменения в генах (мутации, поломки, повреждения) вызывают развитие онкологических заболеваний. Відкрити повністю