Секторальна резекція грудних залоз: коли, як і з якою метою
Секторальна резекція грудних залоз: коли, як і з якою метою

Захворювання грудних залоз – доволі часте явище серед жінок сьогодні. Певні захворювання можна лікувати медикаментозною терапією, деякі ж потребують більш радикального підходу до їх усунення – хірургічного втручання.

Коли саме хірургічний метод є оптимальним та найефективнішим для усунення проблеми, ми розпитали в хірурга-мамолога Дмитра Успенського. Багато пацієнтів мають стереотипи щодо того, як проходять операції, проте сьогодні медицина розкриває багато можливостей зробити це швидко і з незначним втручанням в тіло жінки.

Розрізняють дві групи захворювань грудних залоз, при яких зазвичай призначають хірургічне втручання на грудних залозах – секторальну резекцію:

  • Запальні – хронічні захворювання: нагноєння з множинною локалізацією в протоках і запалення в протоках грудних залоз.

  • Доброякісні пухлини. У цьому випадку лікар може призначити при певних показах одразу хірургічне втручання або після «короткотривалого» чи «довготривалого» лікування.

 

Проте не всі доброякісні пухлини потребують оперативного втручання, є відповідні групи утворів та покази, коли це необхідно зробити, і певні життєві обставини чи вибір пацієнтки:

  1. Найпоширенішою причиною призначення операції є фіброаденома. Якщо її розмір сягає 2,5 см. і більше, за європейськими стандартами, – одразу призначають резекцію (операцію на грудній залозі), якщо менше – медикаментозне лікування;

  2. Динаміка змін характеристик фіброаденоми: якщо пухлина з періодичністю оглядів збільшується на більше ніж 0,5 см. Після першого виявлення утвору призначають повторний огляд через 3 місяці, щоб проконтролювати «поведінку» пухлини. Якщо вона швидко росте у розмірах, немає гарантії, що не переростатиме в злоякісний процес, тому, щоб вберегти пацієнтку, призначають видалення утвору.

  3. Коли є неспівпадіння між візуалізацією (зображення на знімку мамографії) та результатами біопсії (аналіз забору частинки тканини).

  4. За результатами біопсії, у випадку визначення проліферації (ділення хворої клітини) як «помірної» або «вираженої» , що є ознакою загрози переродження в саркому чи рак.

  5. Через хвилювання жінки при утворі будь-якого розміру, інколи, за бажанням пацієнтки, здійснюється для внутрішнього заспокоєння.

  6. При ЕКО-заплідненні – у цьому випадку за протоколом видаляють навіть найменші утвори фіброаденоми, і це є умовою проведення процедури ЕКО.

  7. Папілярні пухлини, які ростуть у протоках грудних залоз і становлять високу загрозу, навіть при найменших розмірах. У більшості випадків вони перероджуються в рак, тому важливо їх вчасно ліквідувати.

Навіть розуміючи, що процедура інколи є життєвою необхідністю, жінки у своїй уяві породжують багато страхів про операцію, а тому прислухаються до сумнівних порад, але не звертаються за фаховою допомогою. Один із міфів, який часто доводиться чути лікареві-мамологу, – переконання, що медикаменти можуть «розсмоктати» фіброаденому, і тоді хірургічне втручання не буде потрібне. Насправді це не так. Медикаментозне лікування призначають, щоб спинити процес і щоб «не було гірше».

Що таке секторальна резекція і як її проводять?

Це вид операції на грудних залозах, коли здійснюється невеличкий надріз, без значної втрати грудних залоз. Раніше розріз робили безпосередньо над пухлиною, через що грудна залоза втрачала свою природню красу, а після операції залишався помітний рубець.

Основне завдання такого виду операції – видалити патологічні зміни, і зробити це так, щоб наслідки були непомітними. Важливо також зберегти функцію лактації, особливо в жінок, які ще планують народжувати.

Секторальні резекції грудних залоз, за європейськими стандартами, – видалення частини паренхіми (залозиста тканини) або доброякісної пухлини грудної залози з обов'язковим закриттям дефекту місцевими тканинами та зашиванням шкіри косметичним швом.

Для жінки дуже важливо, щоб після проведеної процедури не втратити красу своїх грудей. Місце розрізу узгоджують із пацієнткою та виконують у чітко визначених зонах, які забезпечують оптимальний косметичний результат: по краю ареоли, в перехідній складці під залозою або в паховій зоні.

Сподіваємося, що ми розвіяли трохи сумнівів щодо цієї процедури. Завдяки можливостям сучасної медицини багато захворювань можна випередити, а найкраще, що може зробити жінка, – наважитися зробити це вчасно.

 

 

Успенський Дмитро Анатолійович, лікар-хірург - мамолог  вищої кваліфікаційної категоріі МЦ Святої Параскеви

 
 
comments powered by HyperComments
Читайте також

Полезные выводы. Фейк-маркеры. Как избежать ловушек? 2018-04-26 09:35

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

А мы продолжаем цикл статей от врача-психотерапевта Елены Шевчук о ''фейковых'' открытиях и манипуляциях. Очень актуальная информация о том, как отличить фейк-новости об исследованиях от правды Відкрити повністю

Об исследованиях в медицине, фейковых «открытиях» и манипуляциях (Часть 3) 2018-04-07 09:38

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

Драгоценности короны или что такое уровень доказательности? В медицине есть понятие «уровни доказательности». Это уровни объективности информации, полученной в исследовании (= качество и цена «бусинок» в ювелирном изделии). Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Должен ли пациент знать свой диагноз? Взгляд психоонколога 2018-04-06 09:27

Мелёхин Алексей Игоревич, геронтопсихиатр, клинический психолог высшей квалификационной категории, сомнолог, геронтолог РНИМУ им. Пирогова, ФГБУН Института Психологии Российской Академии Наук

В повседневной онкологической клинической практике врачи испытывают дилемму — говорить или не говорить правду о состоянии здоровья и прогнозе пациенту (Lee,2002). Основа благоприятного терапевтического альянса между врачом и пациентом — это доверие. Відкрити повністю

Об исследованиях в медицине (Часть 2. Продолжение) 2018-03-26 09:09

Елена Шевчук, врач, психотерапевт

На этот раз поговорим о видах исследований. В медицине их насчитывается более 30. И у каждого вида свои правила проведения, цели, методы и вклад в практику. Відкрити повністю

Аутофагия. Клеточные механизмы и их возможности для лечения онкозаболеваний 2018-03-21 14:59

Инна Лавренюк - диетолог, руководитель Немецкого Диетологического лечебно-консультационного Центра

Аутофагия — это сложнейший биохимический процесс, который ежедневно заботится о „вывозе внутриклеточного мусора“. Как показали исследования, аутофагия (вернее, её нарушения), отвечает за возникновение таких болезней, как диабет 2-го типа, болезнь альцгеймера (сенильная деменция), рак ... Відкрити повністю